У понеділок, в ході асамблеї Синоду єпископів по Близькому Сходу, була представлена «Relatio post disceptationem» – «Доповідь після дискусій». Її, у присутності Папи Бенедикта XVI, зачитав генеральний доповідач Синоду – Патріарх Олександрійський єгипетських коптів Антоніос Нагіб, а також особливий секретар Синоду Жозеф Суейф, архиєпископ кіпрських маронітів.
У Relatio перераховані всі основні теми, які були порушені на Синоді, і на основі яких будуть розроблені заключні «пропозиції».
Безліч тем – єдина впевненість: християни на Близькому Сході не самотні. Relatio починається з важливості Слова Божого, місіонерства і мирної релігійної проповіді, що не є прозелітизмом: Ісус спонукає християн не нав’язувати, але з радістю свідчити Євангеліє. Отці Синоду підкреслюють роль релігійної свободи і свободи совісті, рівність всіх громадян перед законом, важливість мас-медіа – потужного і цінного знаряддя поширення євангельського послання. Отці сподіваються на зростання числа католицьких шкіл та університетів, які служитимуть благодатним ґрунтом для мирного співіснування.
На політичній сторінці Relatio звучить осуд насильства, з якого б боку воно не виходило, виражається солідарність з палестинцями, теперішня ситуація яких – читаємо в Доповіді – сприяє зростанню фундаменталізму. Отці звертаються до міжнародного співтовариства з проханням врахувати драматичне становище християн в Іраку.
Велика увага приділяється темі еміграції. Синод стверджує, що вона є природним правом, але її не слід заохочувати як переважний вибір. Швидше, необхідно сприяти встановленню миру та розвитку, щоб християни залишалися на Близькому Сході. Погляд з Залу Синоду спрямовується до діаспори з побажанням, щоб Церкви Сходу зберігали зв’язок з віруючими за межами своїх єпархій. Питання міграції стосується і тих, хто переміщається усередині регіону – африканців і азіатів, нерідко жертв тяжкої експлуатації. Учасники асамблеї приділяють пастирську увагу жінкам і молоді – силі сьогодення і надії на майбутнє, а також визнають роль мирян і нових церковних рухів, знову підтверджуючи при цьому цінність чернечого, споглядального життя, яке потребує відродження. Прозвучала пропозиція створити своєрідний «банк священиків» і мирян, щоб завжди можна було мати в розпорядженні «людей, готових допомогти віруючим у проблемних регіонах».
Що стосується екуменічного діалогу, Отці знову підкреслили, слідом за Бенедиктом XVI, що без єдності не може бути свідчення, а розділення – це спокуса. Необхідні щирі зусилля з подолання упереджень. Було запропоновано участь Патріархів у конклаві і створення якоїсь нової форми здійснення першості, яка б не завдавала шкоди місії Римського єпископа і надихалися б церковними формами першого тисячоліття. Як ми знаємо, ця тема знаходиться і на порядку денному Змішаної комісії з богословського діалогу між католиками і православними. Синод запропонував заснувати міждисциплінарну комісію для більш глибокого вивчення даного питання. Подальші рекомендації стосуються створення екуменічних засобів масової інформації та місцевих комісій з екуменізму.
І ще: сім’я, якій загрожує релятивістський менталітет, що прийшов із Заходу, і катехизація, що просуває моральні та суспільні цінності і допомагає протистояти сектам. Учасники Синоду згодні в тому, що необхідно мати єдиний арабський текст для недільної молитви, а також уніфікувати святкування Різдва та Великодня.
У питанні відносин з євреями – говорить далі «Relatio post disceptationem» – головне місце в дискусіях відводиться ізраїльсько-палестинському конфлікту. Оптимальним рішенням був би принцип «два народи – дві держави». Звучить заклик до діалогу на всіх рівнях, до відкидання антисемітизму, а також застереження від тенденційного тлумачення деяких віршів з Біблії, що виправдовують насильство. У діалозі з мусульманами, стверджує Синод, слід дивитися на те, що нас об’єднує, уникаючи будь-яких провокацій. «Ми сподіваємося, – пишуть Отці Синоду, – що коранічний принцип «Немає примусу в релігії» буде насправді практикуватися», оскільки релігійна свобода лежить в основі здорових взаємовідносин між християнами і мусульманами. Отже, всі покликані змінити свій менталітет, подолати дух конфесіоналізму, трактувати суспільно-політичні питання не в призмі прав для християн, але в призмі універсальних прав.
Нарешті, Отці закликають до спільної праці на благо суспільства, заради єдності і заради нового світанку на Близькому Сході. Доповідь завершується 23 пунктами, які обговорювалися потім у «малих колах».
За матеріалами: Радио Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
